90% доступних програм: що законопроєкт №16065 означає для глухих глядачів

Обрати серіал, зрозуміти новини, подивитися важливе звернення одночасно з усіма. Для глухих і слабкочуючих глядачів це досі залежить від того, чи є в програмі якісні субтитри або переклад українською жестовою мовою (УЖМ). Адже важливо не просто бачити відео, а й розуміти, що в ньому відбувається.

14 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт №16065. Він пропонує поступово робити телебачення та сервіси на замовлення, зокрема стримінги, доступнішими для людей з інвалідністю. Мета: щонайменше 90% програм, на які поширюватимуться нові вимоги. Що це може змінити для глядачів, які користуються УЖМ?

Що саме означають 90%?

У законопроєкті від 15 вересня 2026 року цей відсоток рахують по-різному. Для телеканалів його рахують від загального тижневого обсягу програм. Для сервісів на замовлення його рахують у кожному каталозі програм, до якого сервіс надає доступ.

Зробити програму доступною можна за допомогою субтитрів, перекладу жестовою мовою, аудіодискрипції або кількох способів одночасно. Аудіодискрипція означає озвучений опис важливих деталей на екрані для незрячих і слабозорих глядачів. Проєкт також дозволяє інші способи адаптації, зокрема просту мову й формат легкого читання.

Тобто ці 90% можуть складатися з програм, адаптованих для людей із різними потребами. Поки що загальна цифра 90% не показує, скільки програм у підсумку матимуть переклад УЖМ, скільки матимуть субтитри, а скільки інші засоби доступності. Окремої вимоги перекладати жестовою мовою 90% програм у проєкті немає.

Нові вимоги стосуватимуться не всіх медіа. Проєкт передбачає винятки, зокрема для певних видів закордонного мовлення та каналів, які присвячені лише вивченню іноземних мов. Звичайна реклама не входить до програм, які потрібно адаптувати за цими правилами, а соціальна й політична входить. Отже, йдеться про конкретні медіасервіси та програми, а не про будь-яке відео в інтернеті.

Коли чекати змін?

Проєкт уже визначає строки. Їх відлік почнеться, якщо закон ухвалять і він набере чинності, а не від дати реєстрації законопроєкту:

1. Основні правила почнуть діяти через один рік після набрання законом чинності. За цей час Нацрада має розробити й затвердити правила доступності.
2. Проміжна вимога: щонайменше 50% доступних програм. Вона діятиме до запровадження вимоги у 90%, але не раніше ніж через п’ять років після того, як почне діяти нова стаття 45¹ Закону «Про медіа».
3. Вимога у 90% почне діяти через десять років після набрання законом чинності. Такий строк передбачає нинішній текст проєкту.

Зверни увагу: ці строки відраховують від різних подій. Називати конкретний рік, коли запрацює вимога у 90%, ще зарано: закон не ухвалений, а його текст може змінитися. Для глядачів важливо, щоб більше доступних програм з’являлося вже протягом цього часу, а не лише наприкінці.

Що ми маємо станом на зараз?

Уявлення про ситуацію дає дослідження Нацради за 2025 рік. Регулятор перевірив мовлення 41 загальнонаціонального телеканалу з 1 до 7 серпня, загалом 6 888 годин. Ось результати цього моніторингу:

Серед фільмів та іншої кінопродукції, які перевірили, перекладу жестовою мовою не виявили. Ці дані стосуються лише одного тижня телеефіру. Вони не описують усі програми за рік або контент українських стримінгів.

Ці відсотки не можна додавати чи прямо порівнювати з майбутніми 90%. У дослідженні окремо рахували жестову мову й субтитри, а законопроєкт охоплює більше способів адаптації. Та навіть ці цифри показують, як мало доступного контенту було в дослідженому ефірі.

Субтитри мають передавати зміст

Рухомий рядок із заголовками новин не замінює субтитрів до розмови в студії. Глядач може прочитати повідомлення внизу екрана й водночас не знати, що пояснює ведучий.

Це видно і з моніторингу Нацради за 2024 рік. За добу спостереження субтитри в тій чи іншій формі виявили на 33 із 35 каналів, але переважав рухомий рядок. В окремій категорії «субтитри для синхронізації озвученого тексту» нарахували 25 хвилин, тобто 0,04% дослідженого мовлення.

Ці 25 хвилин лише одна категорія у звіті, тому їх не можна трактувати як увесь обсяг повноцінних субтитрів. Головний висновок інший: сама позначка «є субтитри» ще не показує, наскільки програма справді доступна.

Нацрада також виявила проблеми з розміром і контрастністю тексту. Хороші субтитри мають точно передавати сказане, вчасно з’являтися на екрані й пояснювати, хто говорить та які важливі звуки чути. Законопроєкт передбачає правила щодо розміру, розташування, кольорів і типів субтитрів. Конкретні вимоги ще мають затвердити.

Чому субтитри не замінюють українську жестову мову?

Українська жестова мова (УЖМ) є природною мовою з власною граматикою. Для частини глухих українців це основна або найзручніша мова спілкування. Комусь зручніше читати субтитри, а комусь дивитися переклад УЖМ. Важливо, щоб глядачі мали цей вибір.

Перекладача також має бути добре видно. Міміка, рухи та положення тіла допомагають передавати зміст. Замале віконце, руки поза кадром або графіка поверх обличчя можуть заважати розумінню, навіть якщо переклад є.

За такою роботою стоїть професійна команда. В інтерв’ю, опублікованому 14 травня 2026 року, керівниця редакції перекладу жестовою мовою Суспільного Тетяна Журкова розповіла про 15 людей у команді. Вона пояснила, що новини, художні твори, концерти й музика потребують різних підходів до перекладу.

Щоб перекладених програм стало більше, потрібні підготовлені фахівці й час на роботу з матеріалом. А оцінювати, наскільки зрозумілий переклад, мають допомагати самі користувачі УЖМ. Важлива не лише кількість перекладених годин, а й якість.

Що має змінитися для глядачів?

За законопроєктом, доступні програми потрібно буде позначати в розкладах і каталогах. Так глядачі зможуть заздалегідь знайти контент, який їм підходить. Медіасервіси також мають складати, публікувати й виконувати плани покращення доступності. Ці плани потрібно буде переглядати щонайменше раз на три роки, поступово роблячи доступними більше програм або збільшуючи час їх показу.

Окреме питання: екстрена та офіційна інформація. Нова стаття 45¹ не поширюватиметься на офіційні повідомлення, для яких уже діють інші норми Закону «Про медіа». Тому цифра 90% сама по собі не означає, що кожне екстрене звернення автоматично підпаде саме під цю нову вимогу.

Щоб зрозуміти, чи працюють зміни, варто звертати увагу на прості речі:

• Чи з’являється більше різноманітних програм з УЖМ і повними субтитрами?
• Чи можна легко знайти потрібну версію й увімкнути її?
• Чи добре видно перекладача й чи легко читати субтитри?
• Чи враховують відгуки глухих і слабкочуючих глядачів?

Для глядача головне зрозуміти програму, обрати зручну мову й дивитися одночасно з іншими. Якщо за цифрою 90% стоятимуть якісні субтитри, більше перекладу УЖМ і зручний вибір програм, зміни справді відчуватимуться в повсякденному житті.

Якщо ти хочеш почати вивчати УЖМ, скористайся сторінкою про українську жестову мову, словником жестів і дактильною абеткою.

Джерела

• Верховна Рада: картка законопроєкту №16065 та стан розгляду, текст проєкту від 15 вересня 2026 року.
• Нацрада: моніторинг з 1 до 7 серпня 2025 року (PDF).
• Нацрада: результати добового моніторингу, оприлюднені 27 грудня 2024 року.
• «Детектор медіа»: інтерв’ю Тетяни Журкової про жестовий переклад на телебаченні, 14 травня 2026 року.